Застосування браконьєрами заборонених знарядь лову протягом 2009-2011 рр. як один із негативних чинників, що впливають на іхтіофауну Тернопільщини

Браконьєрство є одним із найбільш негативних антропогенних факторів, що чинять вплив на іхтіофауну. Браконьєри можуть вчиняти незначні порушення (вилов риби аматорськими знаряддями лову в забороненому місці, у заборонений час, перевищення дозволеної кількості знарядь лову тощо), які у більшості випадків чиняться через незнання законодавчих актів, що регулюють рибальство чи неуважність при їх застосуванні. На грубі порушення Правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) браконьєри зазвичай йдуть свідомо.

Зазначена проблема набуває ще більшої гостроти на особливо важливих етапах життєдіяльності іхтіофауни — під час нересту (нерестова заборона на водоймах Тернопільщини триває з 1 квітня до 10 червня) та зимівлі (заборона вилову риби на зимувальних ямах триває з 1 листопада і до початку нерестової заборони на вилов риби у наступному році). Саме в цей період спостерігається значний спалах браконьєрства, що обумовлено передусім збільшенням доступності риби через втрату природної обережності під час нересту. Поширення браконьєрства всіх видів несе значну загрозу іхтіофауні та веде до зменшення запасів цінних видів риб, порушення структури їх популяцій, погіршення умов нересту та кормової бази іхтіофауни.

Водойми Тернопільської області представлені 27 водосховищами, 886 ставами, 1430 річками та потічками. Серед річок кількісно переважають невеликі, довжиною до 10 км, так 122 річки довжиною більше 10 км мають загальну довжину 3293 км, а 1308 річок довжиною менше 10 км — 2773 км. Порушення “Правил любительського та спортивного рибальства” спостерігалися на всіх типах водойм, однак яким водоймам надають перевагу браконьєри і якими факторами це обумовлено, залишалося не з’ясованим. Цікавими є питання вибірковості застосування браконьєрами заборонених знарядь лову, кількості здобутої риби різними браконьєрськими засобами, кількісна та якісна характеристика браконьєрських уловів.

Матеріали та методи

Матеріалом для статті слугували результати маршрутних обходів та огляди уловів рибалок, матеріали справ про адміністративні правопорушення, що були викриті інспекторами Головного державного управління рибоохорони та регулювання рибальства у Тернопільській області протягом 2009-2011 рр. на водоймах Тернопільщини. Усього проаналізовано 1359 браконьєрських уловів та 3435 справ про адміністративні правопорушення.

Результати досліджень та їх обговорення

Протягом 2009-2011 рр. органами рибоохорони у Тернопільській області викривалося більше 1000 порушень за рік. Відомо, що “Правилами любительського та спортивного рибальства” заборонено використання будь-яких промислових знарядь лову без відповідного на те дозволу, що видається в установленому законодавством порядку. Певні типи знарядь лову взагалі заборонено чинним законодавством. Відповідальність за їх застосування настає відповідно до ч. 4. ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В уловах браконьєрів протягом цього періоду нами виявлений 21 вид риб, що належать до 5 рядів, 5 родин, 17 родів. Найширше була представлена родина Коропові (Cyprinidae), менш різноманітно — Окуневі (Percidae). Родини Щукові (Esocidae), Сомові (Siluridae), Миневі (Lotidae) в браконьєрських уловах були нечисленними або ж представлені одним видом. Водночас, за нашими даними, у водоймах Тернопільщини мешкають 43 види риб, що належать до 7 рядів, 9 родин, 30 родів. Не зустрічалися в уловах браконьєрів малоцінні та рідкісні, зникаючі види риб, хоча в минулому такі факти спостерігалися. Інспектори рибоохорони у 2007-2008 рр. декілька разів фіксували браконьєрський вилов стерляді прісноводної на р. Дністер, проте за досліджуваний період фактів вилову цього рідкісного виду виявлено не було.

Проведено узагальнення даних стосовно кількісних та якісних характеристик браконьєрських уловів у 2009-2011 рр. Установлено, що як за кількістю, так і за масою домінували найбільш поширені види — карась сріблястий, плітка звичайна, щука звичайна, окунь звичайний (рис. 1, 2).

Загальну динаміку вилову риби за допомогою різноманітних знарядь лову протягом досліджуваного періоду наведено у табл. 1. З її даних видно, що впродовж усього періоду досліджень серед вилучених заборонених знарядь найбільш вагомою була частка сіткових знарядь лову: у 2009 р. цей показник становив 96% загальної кількості вилучених заборонених знарядь лову, а у 2010 та 2011 рр. утримувався на високому рівні — майже 98% та 90% відповідно. Саме ці знаряддя лову були представлені найбільш різноманітно: сітки ставні та накидні, підйомні та волоки, пастки та екрани. Серед усіх сіткових знарядь лову найчастіше вилучалися сітки ставні, їх частка серед усіх вилучених сіткових знарядь постійно утримувалася на високому рівні і становила відповідно 63% у 2009 р., 59% — у 2010 р. та 55% — у 2011 р.

 

yakisnij-sklad-brakonyerskih-uloviv-za-2009-2011-rr
Рис. 1. Якісний склад браконьєрських уловів за 2009-2011 рр.

 

kilkisnij-sklad-brakonyerskih-uloviv-za-2009-2011-rr
Рис. 2. Кількісний склад браконьєрських уловів за 2009-2011 рр.

 

Таблиця 1. Динаміка вилову риби браконьєрами, здобутої за допомогою заборо­нених знарядь лову

№ з\п

Знаряддя лову

2009 р.

2010 р.

2011 р.

    шт. кг (риби) шт. кг (риби) шт. кг (риби)
1. Сітка—екран 75 7,4 99 22,25 192 11,9
2. Сітка ставна 221 155,51 241 53,6 350 139,65
3. Сітка підйомна 51 38,88 64 38,68 165 50,3
4. Сітка накидна 1 - - - 20 20,6
5. Сітка-волок 1 - 1 - 21 2,9
6. Сітка-паска - - - - 1 14,0
 

Всього сіткових знарядь лову

349

201,79

405

114,53

525

239,35

7. Колючі знаряддя (ості) 7 35,1 5 5,95 15 -
8. Вудка, оснащена трійником 3 - 1 - - -
9. Вудка телескопічна 3 - 3 - 8 0,6
10. Електровудка 1 30,2 - - 2 19,0
11. Вудка зимова (жерлиця) - - - - 42 -
 

Разом

363

267,09

414

120,48

774

258,95

 

Окрім сіткових, браконьєри використовували інші знаряддя лову — колючі знаряддя, вудки різноманітних конструкцій і призначень, електровудки, проте випадки їх використання реєструвалися набагато рідше — їх частка коливалася від 2 до 10%. Така ситуація, на нашу думку, зумовлюється передусім дешевизною сіткових знарядь лову та відносною простотою в застосуванні.

Найбільше здобутої незаконним способом риби припадало також на сіткові знаряддя, що використовувалися під час здійснення браконьєрського лову — близько76% у 2009 р., 95% — у 2010 р., майже 88% — у 2011 р. Однак, якщо взяти до уваги середній показник кількості виловленої риби на одне заборонене знаряддя лову, то сіткові знаряддя лову посядуть лише третю позицію. Приміром, у середньому однією сіткою за згаданий період браконьєрами добувалося 0,42 кг риби, тоді як одним забороненим колючим знаряддям лову — близько 2,41 кг риби. Черговий раз вдалося підтвердити той факт, що найбільшою є кількість риби, що виловлена одним із найжахливіших браконьєрських знарядь — за допомогою електролову. Протягом 2009-2011 рр. у середньому цим варварським способом браконьєрами здобувалося 16,4 кг риби.

Іншим напрямом нашого дослідження було визначення типів водойм, де найчастіше скоюють правопорушення — на ставках, водосховищах або річках. Результати дослідження підтверджують тенденцію переміщення тиску як браконьєрства, так і аматорського та спортивного рибальства з ставків та водосховищ на річки та водойми загального користування, зафіксовану і у попередній публікації. Наприклад, у 2009 р. 41% усіх порушень Правил рибальства скоєно на річках, 22% — на водосховищах загального користування чи таких, що надані у користування громадським організаціям, і 15% — на орендованих, 12% — на ставках загального користування і лише 10% — на орендованих.

У 2010 р. 44% всіх порушень Правил рибальства зафіксовано на річках, 24% — на водосховищах загального користування чи таких, що надані у користування громадським організаціям, і 10% — на орендованих, 11% — на ставках загального користування і лише 11% — на орендованих. У 2011 р. 47% всіх порушень Правил було скоєно на річках, 30% — на водосховищах загального користування чи таких, що надані у користування громадським організаціям, 8% — на орендованих, 10% — на ставках загального користування і лише 5% — на орендованих.

На нашу думку, причиною таких змін є посилена охорона орендованих водосховищ та ставків та недостатня охорона водойм загального користування, що пов’язано з існуючими проблемами у рибоохоронній галузі: невелика кількість інспекторів рибоохорони та низький рівень матеріально-технічного забезпечення органів рибоохорони.

Висновки

Слід доповнити чинні нормативно-правові акти з питань любительського та спортивного рибальства (Правила любительського та спортивного рибальства, Кодекс України про адміністративні правопорушення) у частині посилення суворості покарань за їх повторне чи грубе порушення.

Для збереження таких видів, як сом звичайний та марена звичайна доцільним є зміна їх територіального охоронного статусу шляхом внесення до регіонального охоронного списку Тернопільської області.

Необхідно посилити матеріально-технічне забезпечення органів рибоохорони (автотранспорт, плавзасоби, паливно-мастильні матеріали) та збільшити штатну чисельність працівників органів рибоохорони, забезпечити кожен район області двома інспекторами рибоохорони.

Література

  1. Матеріали справ про адміністративні правопорушення, вчинені протягом 2009-2011 рр. на водоймах Тернопільської області.
  2. Геращенко Л.С. та ін. Збірник законодавчих та нормативно-правових актів на допомогу працівникам органів рибоохорони / Л.С. Геращенко та ін. — К.: Мінагрополітика, 2000. — 349 с.
  3. Кодекс України про адміністративні правопорушення. — К.: Бастмаркет, 1997. — 143 с.
  4. Екологічне право України / за заг. ред. Ю.С. Шемшученка. — К.: ТОВ Видавництво “Юридична думка”, 2008. — 720 с.
  5. Гоч І.В. Охорона та раціональне використання іхтіофауни річок Західно-Подільського Придністров’я в умовах скорочення чисельності та біорізноманіття риб під впливом антропогенного тиску / І.В. Гоч, В.І. Кваша // Наукові записки ТДПУ, серія: Біологія. — Тернопіль, 2006. — № 1(28). — С. 69-73.
     
Автор
І.В. Гоч
УДК
597+639.2
Summary
The results of the analysis of the use of poaching gear in the reservoirs of Ternopil region, quantitative and qualitative indicators of fishing by poachers are presented. Based on the results of the research, conclusions were made and proposals were made regarding the optimization of fish protection work, reducing the pressure of poaching and increasing the reserves of aquatic bioresources in the reservoirs of Ternopil region.
Аннотация
Представлено результати аналізу застосувань браконьєрських знарядь лову на водоймах Тернопільщини, кількісних та якісних показників уловів риби браконьєрами. За результатами досліджень зроблено висновки та внесено пропозиції стосовно оптимізації рибоохоронної роботи, зменшення тиску браконьєрства та збільшення запасів водних біоресурсів у водоймах Тернопільської області.
Категория
Ключевые слова
браконьєр, рибоохорона, запас водних біоресурсів
Название на английском
The use of prohibited fishing gear by poachers during 2009-2011 as one of the negative factors affecting the ichthyofauna of Ternopil region
Организация
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
Статус автора
Другое