Психология

Суїцидальна поведінка серед неповнолітніх (0-17 років) є найбільш драматичним і водночас одним з найменш вивчених аспектів суїцидології. За даними Державної статистики Росії в 2017 році, кількість завершених самогубств у цій віковій групі населення становила 1,3 випадки на 100 000 (чоловіки - 1,6, жінки - 0,9 на 100 000). Виявлено найбільш відхилених суб'єктів Російської Федерації в умовах суїцидальної ситуації. Серед них Республіка Алтай (Сибірський федеральний округ) займає найвищу позицію. У цьому регіоні показник самогубств серед неповнолітніх досягає 9 на 100 тис., Що в 6,9 рази перевищує середній показник по Росії, у 3,3 рази середній середній рівень сибірського федерального округу і в 1,6 рази серед другого за величиною суїцидального району - Амурської області. У ще більшій мірі це стосується рівня самогубств серед неповнолітніх чоловіків, що дорівнює 14,6 на 100 тис., Що в 9,1 рази перевищує національне. До таких суб'єктів з високим рівнем самогубств серед неповнолітніх належать 4 федеральні округи: Сибірська (Республіка Бурятія, Забайкальський край, Іркутська область), Далекий Схід (Амурська область, Республіка Саха (Якутія), Уральський (Курганська область) ), Поволжя (Удмуртська Республіка), Північно-Західний (Калінінградська область) .Заявка на самогубств серед неповнолітніх у них лежить у межах 3,0-5,6 на 100 тис. Однолітків, що в 2-4 рази перевищує середньоросійський показник. Серед регіонів з найвищими показниками суїциду серед неповнолітніх також найвищим показником серед загального населення є найвищий показник: поширеність самогубств серед неповнолітніх, що проживають у сільській місцевості, дорівнює 2,3 на 100 000, що в 2,9 рази перевищує відповідний показник Цей факт свідчить про значно вищий ризик самогубства серед неповнолітніх, які проживають у селах, а з одного боку - запропоновані програми запобігання суїцидам серед неповнолітніх. d) на єдиних методологічних підходах, що відповідають сучасним науковим ідеям, а з іншого - враховувати соціальні, економічні, етнокультурні характеристики конкретних регіонів та рівень організації медичної допомоги. Особливу профілактичну увагу слід приділяти неповнолітнім, які проживають у сільській місцевості.

У більшості країн рівень самогубств серед чоловіків значно вищий, ніж у жінок, навіть якщо жінки намагаються частіше вдаватися до самогубства. Гендерний розрив у рівнях самогубств особливо високий у країнах Східної Європи. Цілі: Це дослідження має на меті перевірити гіпотезу про те, що національні відмінності в рівні споживання алкоголю пояснюють розбіжність між Сходом і Заходом у гендерному розриві у рівнях самогубств. Методи: Розраховано співвідношення суїцидів від чоловіків до жінок (середній показник за період з 2010 по 2014 рр. За п'ять років). Порівняння між гендерним розривом у самогубствах було зроблено між західними (n 21) та східними (n 24) європейськими країнами (t-test). Крім того, порівнювалися співвідношення самогубств між чоловіками та жінками та рівень споживання алкоголю на душу населення в країнах Західної та Східної Європи. Результати: Середній гендерний розрив у рівнях самогубств у країнах Західної та Східної Європи становив 3,8 ± 0,32 і 4,9 ± 0,35 відповідно, тоді як середній рівень споживання алкоголю на душу населення становив 1,8 ± 0,18 і 3,1 ± 0,35 відповідно. Результати кореляційного аналізу вказують на статистично значущий зв'язок між вживанням алкоголю на душу населення та гендерним розривом у смертності в Східній Європі (r = 0,58; p = 0,001). Результати також показують, що немає статистично значущого відношення між вживанням алкоголю на душу населення та гендерним розривом у смертності в Західній Європі (r = 0,37; p = 0,08). Висновки: Алкоголь, як видається, відіграє важливу роль у великому гендерному розриві в смертності від самогубств у цьому регіоні.

Целью исследования является изучение возможных направлений интеграции наук о криминологии и самоубийстве в признание самоубийства. Материал и методы. Проведен систематический анализ теоретических основ выявления самоубийств в криминалистике. Использовались эмпирические материалы архивов следственных подразделений, а также специальная литература и средства массовой информации. Результаты. Исходя из положений доктрины признания судебных решений, идея создания технологии получения криминальной информации, недоступной для непосредственного восприятия, предлагается путем построения ментальных моделей на основе информации о следах, обнаруженных на сцена. инцидент. Практические примеры демонстрируют сложность определения субъективной стороны суицидального акта с использованием существующих методов уголовно-процессуального познания. Предложена классификация моделей психического самоубийства и тактических комбинаций для распознавания самоубийства. Неизбежные риски и предположения в построении моделей отмечены. Заключение Авторы предложили определить содержание терминов «судебное признание» и «судебное признание самоубийства»; структура теории судебного признания; рекомендации по одной тактической операции по выявлению убийств, самоубийств и несчастных случаев.

У статті розглядаються зміни формування мислення в умовах цифрового світу, в яких діяльність людини значною мірою опосередковується інформаційними та комп'ютерними технологіями, а також обговорюються деякі наслідки мислячих змін у таких умовах. Мислення вважається розумовим інструментом людини як відкритої системи, що визначає вибір значної / незначної з навколишнього середовища. Виявлені псевдопатопсихологічні явища мислення (PPF), які розглядаються як змінене співвідношення ознак і значень. Наведено дані про поширеність ФПП у молодих людей, які вивчають різні спеціальності вищої освіти. Показано, що мислення респондентів, що належать до «цифрового покоління», суттєво відрізняється від мислення людей, які примушують передцифрову еру.
Підвищення кількості та мінливості ППФ вважається наслідком змін у мисленні, заснованих, зокрема, на системі відбору значних / незначних. Встановлено, що мислення представників до-цифрової ери базується на використанні загальноприйнятої ієрархії антропоцентрично організованих загальних і специфічних характеристик понять і термінів. Ця ієрархія загальних / специфічних ознак з певною мірою конкретного / абстрактного є основою «фільтрації» понять / явищ навколишнього світу, що пояснює її використання у списках діагностичних стандартів клінічної психології та класичних критеріїв. для інтерпретації результатів патопсихологічних методів. Водночас, організація принципового мислення представників цифрового покоління графічно більш корелюється з формою мережі, ніж з ієрархією, з розміщенням у вершинах графа рівномірних загальних / видових характеристик і властивостей. Ця модифікована версія мислення характеризується гнучкістю, обсягом, неоднозначністю, з високою мінливістю міри співвідношення ознак і значень у ступені абстрактності / специфічності. Запропоновано систему оцінювання, згідно з якою респонденти сприймають ознаки як гіперпосилання, над цими знаками будуються нові знаки, на них будуються цінності.

Показники суїцидальної смертності у вітчизняних дітей і підлітків в Сибіру в багато разів перевищують середні по Російській Федерації. Це вимагає ретельного аналізу соціального явища з метою виявлення його причин. Мета дослідження. Вивчити поширеність психічних розладів у дітей та підлітків корінного населення Сибіру, ​​а саме в Якуті, Евіані, Евенках, Алтаянах, Агіні Бурят і Етіво, використовуючи міжнародно визнані стандарти. Суб'єкти та методи дослідження. Автори розглядали дітей та підлітків у віці від 7 до 15 років, учнів загальноосвітніх шкіл, сільських жителів чотирьох національних регіонів РФ: Республіки Саха (Якутія), Республіки Алтай, Агінського Бурятського району та Республіки Тива. Було два етапи експертизи. На першому етапі 5,208 дітей і студентів (1662 якути, події, евенки, 1044 Алтай, 1797 бурятів, 705 мотивів) пройшли скринінг на психічне здоров'я, яке реалізує запитання М. Ратерина для вчителів (RTQ, B). Другий етап включав більш детальну психологічну оцінку для дітей з негативними оцінками RTQ. Результати Поширеність психічних розладів серед якутів, Єв і Юнець склала 16,3%, Алтай 12,1%, Агит Бурята 7,4%, Тюйвінів 29,2%. У хлопчиків порушення відзначаються в 2-3 рази частіше, ніж дівчаток. У структурі психічних розладів перше місце займають поведінкові розлади, на другому - гіперкінетичні розлади, третє - емоційні розлади. Більше 40% дітей і підлітків з психічними розладами показали комбінаторні форми. Висновки Отримані результати стосуються необхідності розробки медичних заходів, спрямованих на ефективну допомогу дітям та підліткам з проблемами психічного здоров'я.