Психология

У статті розглядаються зміни формування мислення в умовах цифрового світу, в яких діяльність людини значною мірою опосередковується інформаційними та комп'ютерними технологіями, а також обговорюються деякі наслідки мислячих змін у таких умовах. Мислення вважається розумовим інструментом людини як відкритої системи, що визначає вибір значної / незначної з навколишнього середовища. Виявлені псевдопатопсихологічні явища мислення (PPF), які розглядаються як змінене співвідношення ознак і значень. Наведено дані про поширеність ФПП у молодих людей, які вивчають різні спеціальності вищої освіти. Показано, що мислення респондентів, що належать до «цифрового покоління», суттєво відрізняється від мислення людей, які примушують передцифрову еру.
Підвищення кількості та мінливості ППФ вважається наслідком змін у мисленні, заснованих, зокрема, на системі відбору значних / незначних. Встановлено, що мислення представників до-цифрової ери базується на використанні загальноприйнятої ієрархії антропоцентрично організованих загальних і специфічних характеристик понять і термінів. Ця ієрархія загальних / специфічних ознак з певною мірою конкретного / абстрактного є основою «фільтрації» понять / явищ навколишнього світу, що пояснює її використання у списках діагностичних стандартів клінічної психології та класичних критеріїв. для інтерпретації результатів патопсихологічних методів. Водночас, організація принципового мислення представників цифрового покоління графічно більш корелюється з формою мережі, ніж з ієрархією, з розміщенням у вершинах графа рівномірних загальних / видових характеристик і властивостей. Ця модифікована версія мислення характеризується гнучкістю, обсягом, неоднозначністю, з високою мінливістю міри співвідношення ознак і значень у ступені абстрактності / специфічності. Запропоновано систему оцінювання, згідно з якою респонденти сприймають ознаки як гіперпосилання, над цими знаками будуються нові знаки, на них будуються цінності.

Показники суїцидальної смертності у вітчизняних дітей і підлітків в Сибіру в багато разів перевищують середні по Російській Федерації. Це вимагає ретельного аналізу соціального явища з метою виявлення його причин. Мета дослідження. Вивчити поширеність психічних розладів у дітей та підлітків корінного населення Сибіру, ​​а саме в Якуті, Евіані, Евенках, Алтаянах, Агіні Бурят і Етіво, використовуючи міжнародно визнані стандарти. Суб'єкти та методи дослідження. Автори розглядали дітей та підлітків у віці від 7 до 15 років, учнів загальноосвітніх шкіл, сільських жителів чотирьох національних регіонів РФ: Республіки Саха (Якутія), Республіки Алтай, Агінського Бурятського району та Республіки Тива. Було два етапи експертизи. На першому етапі 5,208 дітей і студентів (1662 якути, події, евенки, 1044 Алтай, 1797 бурятів, 705 мотивів) пройшли скринінг на психічне здоров'я, яке реалізує запитання М. Ратерина для вчителів (RTQ, B). Другий етап включав більш детальну психологічну оцінку для дітей з негативними оцінками RTQ. Результати Поширеність психічних розладів серед якутів, Єв і Юнець склала 16,3%, Алтай 12,1%, Агит Бурята 7,4%, Тюйвінів 29,2%. У хлопчиків порушення відзначаються в 2-3 рази частіше, ніж дівчаток. У структурі психічних розладів перше місце займають поведінкові розлади, на другому - гіперкінетичні розлади, третє - емоційні розлади. Більше 40% дітей і підлітків з психічними розладами показали комбінаторні форми. Висновки Отримані результати стосуються необхідності розробки медичних заходів, спрямованих на ефективну допомогу дітям та підліткам з проблемами психічного здоров'я.