Перспективи розвитку діяльності підприємств хімічного чищення та клінінгової індустрії в україні

Вступ

Характерною рисою сучасного світового соціаль­но-економічного розвитку є бурхлива динаміка ін­теграційних процесів у світі та Європі зокрема. Єв­ропейський Союз - це невичерпне джерело досвіду функціонування ринкової соціально зорієнтованої економіки та державного регулювання економічних процесів, один з найпотужніших фінансово-еконо­мічних центрів світу, ядро системи європейських цінностей і стандартів. Сьогодні Європейський Союз займає провідні позиції у світовому господарстві. На його частку припадає 41,4% світового товарного ек­спорту, 39,8% імпорту товарів, 41,9% імпорту послуг. Розвиток міжнародного співробітництва з ЄС без­посередньо впливає на більш раціональний розпо­діл ресурсів, підвищення ефективності економічних процесів. Очевидно, саме тут Україна може отрима­ти знання щодо розробки та реалізації виробничо- комерційної політики, запровадження відповідних правил та стандартів, формування інформаційного середовища діяльності на ринку, здійснення кон­тролю і регулювання за функціонуванням підпри­ємств.

Використання європейського досвіду в Україні може забезпечити розвиток підприємницької, со­ціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави у рамках ЄС, сприяти зростанню добробуту громадян. Виробничі тех­нології українських підприємств відстають від тих, які використовують передові європейські країни. Співробітництво України з Європейським Союзом необхідне для модернізації наявних та створення нових сучасних підприємств, технологічного онов­лення виробництва [1].

Постановка проблеми дослідження

Послуги підприємств клінінгової індустрії, хі­мічного чищення та пралень є соціально значущими показниками розвитку суспільства. Вони є надій­ним індикатором, який засвідчує рівень побутової культури і благоустрою держави, соціальний статус її громадян. Послуги підприємств хімічного чищен­ня і пралень є широкою мережею у світі. За даними 2007 року в Північній Америці функціонують 54.000 підприємств хімчистки та пралень з річним обо­ротом 3,5 млрд. євро. У Європі - 58.000 з оборотом 5,06 млрд. євро. У Японії - 38.000 та 3,75 млрд. євро. У Китаї - 60.000 і 8 млрд. євро. Таким чином, в 2007 році в світі функціонували 210.000 підприємств хім­чистки із загальним річним оборотом у 20 млрд. євро [2]. Спектр споживачів послуг хімічного чищення на західноєвропейському ринку представлений на рис. 1.

the-article-presents-the-world-experience
Рис. 1. Споживачі послуг хімічного чищення на західноєвропейському ринку

 

Як видно з рис. 1, більшість послуг у Західній Євро­пі надається індивідуальним споживачам (71%), в Англії та Італії надання послуг на­селенню становить 80% і 78% відповідно.

Забезпеченість послугами з хімічної одягу мешканців тієї чи іншої країни (співвід­ношення загального обороту підприємств хімчистки до кількості населення) наступ­на: Італія (20,3 евро на лю­дину), Франція (12,42) і Ні­меччина (12,21). В Англії цей показник становить 10,34. У середньому в Західній Євро­пі забезпеченість послугами хімічної чистки на одного жителя становить 8,68 євро, в Східній Європі - 4,92 євро.

При цьому необхідно зазначити, що за остан­ні кілька років східноєвропейський ринок показав істотний приріст.

Безумовним лідером з надання послуг хімічного чищення в Європі є Італія. Кількість підприємств хімчистки в Італії становить 15000 із середньорічним грошовим обігом 80000 євро (на одне підприємство). Більшість підприємств 12000, це міні-хімчистки, які налічують у штаті менше трьох співробітників (рис. 2). В Англії 4500 підприємств хімчистки, середній обіг одного підприємства складає 133333 євро. У Ні­

меччині - 3500 підприємств, середній оборот 286000 євро. Всього в Європі 57980 підприємств хімчистки, з них 54820 в Західній Європі та 3160 в Східній. В Західній Європі спостерігається тенденція функціо­нування невеликих підприємств (річний обіг серед­нього підприємства Західної Європи складає 83017 євро), у Східній - середніх та великих (обіг одного підприємстваскладає 160127 євро).

the-article-presents-the-world-experience1
Рис. 2. Кількість підприємств хімічного чищення

 

Серед європейських країн найбільше працюючих на підприємствах хімічного чищення в Німеччині - в середньому 20 осіб на одному підприємстві, в Італії - 2 особи, в Бельгії -7 осіб, у Нідерландах - 6 осіб, в Руму­нії - 10 осіб, в Греції - 1 особа, в Чехії - 7 осіб. Загальна кількість працюючих на підприємствах хімічного чи­щення представлена на рис. 3.

Найбільша зайнятість персоналу у Японії - в ці­лому 398225 людей, в середньому 10 осіб на одному підприємстві, в Англії загальна кількість працюю­чих становить 20000, 4 особи на одному підприєм­стві. В Україні послуги з хімічного чищення і прання виконують понад 350 підприємств, в яких працює понад 10000 осіб.

Хімічне чищення є складним технологічним про­цесом оброблення виробів, особливо в сучасних умовах, коли на споживчому ринку з’являються нові матеріали, часто без належного тестування методів їх оброблення та з невірним маркуванням, комбіно­вані вироби, виготовлені з матеріа­лів, що потребують різних методів догляду. Крім цього, виробники одягу, з метою зниження собіварто­сті продукції, замінили текстильні матеріали і фурнітуру американсь­кого, японського, німецького ви­робництва на дешевші аналоги з Китаю, В’єтнаму, Тайваню. Вироби з таких матеріалів вже в процесі експлуатації набувають суттєвих дефектів і навіть після високоякіс­ного оброблення не можуть мати товарного вигляду. Таким чином, послуги підприємств хімічного чищення є найбільш складним і відповідальним видом побутових послуг.

 

the-article-presents-the-world-experience3
Рис. 3. Кількість працюючих на підприємствах хімічного чищення в різних країнах

 

Викладення основного матеріалу

У 2010 році у світі сумарний обіг галузі складав близько 28 млрд. євро. Серед них 6,7 млрд. євро обо­роту у промислових хімчисток та пралень, близько 5 млрд. євро - невеликі підприємства. Грошовий обіг європейських підприємств складав 20% від світового обіг у.

Найбільш успішним

Розвитком бізнесу в галузі хімічного чищення та клінінгової індустрії є фран­чайзинг. Слід відзначити, що кількість речей, які надійшли на підприємства хімічного чищення, збіль­шилася, а фінансові прибутки зменшилися, тобто зменшилися ціни на їх обробку, що робить послуги хімічного чищення та прання доступними для біль­шості населення [3].

Загальною тенденцією європейського ринку по­слуг хімічного чищення є різноманітні способи ро­боти з споживачами на постійній основі, а не одно­разове надання послуг. Очевидно, що для цього необхідним є надання високоякісних послуг, про­фесіоналізм співробітників, корпоративна культура підприємства, створення максимально зручних умов обслуговування клієнтів. Важливим є також мар­к у ванн я виробі в - на я вн ість спеціа льного символ у, який передбачає обробку виробів на спеціалізованих підприємствах хімічного чищення в середовищі ор­ганічних розчинників. Для споживача таке марку­вання є вагомим аргументом співпраці з підприєм­ством, а для підприємства це гарантія забезпечення обсягів роботи.

В умовах жорсткої конкуренції

Ринок Західної Європи пропонує передові технології обробки виро­бів та нові схеми обслуговування клієнтів. У зв’язку з цим активно впроваджуються графіки цілодобової роботи і механізми прийому та доставки виробів на дому у замовника, а також створення спеціального набору видів послуг.

Так, в Європі є популярними Wash Cafе - це хімчистка, пральня та Інтернет-кафе разом. В Ан­глії є клуб-хімчистки, а також підприємства, що спеціалізуються на чищенні предметів внутріш­нього інтер’єру. В Німеччині, розроблено систему Інтернет-карт для замовлень і оплати послуг через мережу Інтернет. В Англії, Німеччині та інших кра­їнах Європи діють підприємства з системами авто­матичної цілодобової видачі виробів. Ефективною є діяльність вузькоспеціалізованих підприємств хімчистки, які мають відповідні сертифікати та спеціалізуються на обробці певного асортименту одягу, як наприклад, фірма, що спеціалізується на обробці ділового одягу і називається Dress for success.

Продовжують розвиватися мережі підприємств, наприклад 5 а Sес (Франція), PreSto (Іспанія), крім того мережі супермаркетів створюють власні мережі підприємств хімічного чищення. У країнах Східної Європи характерним є поява нового сучасного об­ладнання, покращення іміджу підприємств догляду за виробами, зростання інвестицій.

Ринок хімчисток в Україні

Рахується динаміч­ним та ненасиченим, з достатньо високою нормою прибутку та грошовим обігом для невеликих під­приємств. Тому цей ринок є привабливим для інве­стора. Але є і деякі обмеження. Україна має незначно розвинуту інфраструктуру підприємств хімічного чищення. Головним фактором, який гальмує приріст кількості хімчисток в Україні є законодавча база. В Україні, на даний час, всі нормативні акти в галузі хімічної чистки практично не відповідають змінам, які відбулися у цій галузі. Другою причиною мляво­сті на ринку хімічної чистки є відсутність іміджевих програм.

Якщо у Європі асоціації хімчисток постійно про­водять рекламу та роз’яснювальну агітацію, за до­помогою яких людей переконують у безпечності послуг хімічного чищення і їх ефективності, то у нас такі заходи не проводяться. Крім того, кваліфікація працівників не завжди відповідає технічному рівню світових технологій та обладнання, що в свою чергу знижує ефективність їх використання та не дозволяє підвищити якість послуг.

Вирішальне значення у покращенні якості послуг має професійна підготовка та підвищення квалі­фікації працівників. З світового досвіду періодич­ність підвищення кваліфікації працівників в Японії складає 1,5 років, в країнах Європейського Союзу близько 5 років. В Європі велика увага надається навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів з хімічного чищення. Створено системи сертифікації та атестації персоналу у професійному та екологіч­ному аспекті.

В Україні у 2001 Міністерством праці та соціаль­ної політики спільно з Міністерством освіти і на­уки було затверджено «Положення про професійне навчання кадрів на виробництві», яке передбачає порядок первинної професійної підготовки праців­ників, підвищення кваліфікації робітників. Але на практиці періодичність підвищення кваліфікації працівників становить 12 років [4].

Державне регулювання діяльності підприємств хімічної чистки зосереджене головним чином на питаннях безпеки для здоров’я людей та екологіч- ності для навколишнього середовища. Ці вимоги є визначними умовами успішного функціонування підприємства. Усі розчинники, які використовують­ся в процесі хімічного чищення повинні відповідати певним вимогам: володіти активною здатністю до розчинення забруднень; не руйнувати текстильні матеріали, не викликати їх усадки; не розчиняти барвники з волокон; не повинні спричиняти коро­зії обладнання, бути легколеткими (для забезпе­чення швидкого сушіння текстильного матеріалу і дистиляції розчинника), володіти мінімальною токсичністю, вогнебезпечністю; бути стабільними при транспортуванні, зберіганні; не надавати запаху очищеним виробам; бути легко доступними, недо­рогими.

За багаторічну практику для хімічного чищення в якості розчинників використовували і апробовували різні органічні рідини: нафтові вуглеводні (керосин, бензин, уайт-спірит), фреони, бензол, хлорвуглевод- ні (тетрахлорметан, трихлоретилен, перхлоретилен (ПХЕ)), аліфатичні спирти тощо. Однак, основним розчинником в світовій практиці хімічного чищення є, і ще довго буде залишатися, ПХЕ за рахунок його багатофункціональності, високої мийної дії, низької вартості [5, 6].

В наш час близько 95% виробів обробляються в середовищі ПХЕ. За даними Європейської асоціації СШЕТ, 97% підприємств в Італії, Чехії використову­ють ПХЕ, як основний розчинник [7]. На більшості українських підприємств також використовують чи­щення в ПХЕ.

Проте існує ряд відмінностей та особливостей використання ПХЕ на підприємствах хімічного чи­щення в різних країнах. Головним чином це пов’яза­но з різними законодавчими критеріями оцінки еко­логічних аспектів використання ПХЕ.

Міжнародна асоціація підприємств по догляду за текстилем СШЕТ (Сотке International de l'Entretien du Textile, International Committee of Textile Care) об’єднує діяльність підприємств хімічного чищення, пралень, виробників, постачальників і науково-до­слідні заклади. В даний час СШЕТ об’єднує 45 євро­пейських галузевих асоціацій, 17 промислових кор­порацій (BOWE, BUFA), 9 франчайзингових фірм, 8 науково-дослідних інститутів (Науково-дослідний інститут, м. Крефельда), навчальні центри догляду за текстильними виробами, 35 регіональних відді­лень.

Основним завданням

СШЕТ є забезпечення опе­ративною інформацією та організація співробіт­ництва цих структур на взаємовигідних умовах. Велика увага надається захисту представників сфе­ри клінінгової індустрії та хімічного чищення на міжнародному рівні.

Це питання адміністративно-регуляторної по­літики, охорони навколишнього середовища, со­ціального і податкового законодавства. Важливою сферою діяльності організації є екологічна безпе­ка діяльності підприємств (технологічна ефектив­ність, мінімальні витрати розчинників, мініміза­ція відходів, максимальне одержання прибутків). З 2008 року в рамках діяльності Міжнародної асо­ціації створено глобальну інформаційну мережу, яка включає випуск регуляторних блоків новин, організацію тематичних конференцій, базу даних експертів з використанням веб-сайту та відповід­них паролів.

З метою створення єдиних норм використання розчинників в Європі, в тому числі ПХЕ, за сприян­ням Асоціації CINET розроблена Директива VOC (Volative Organic Compounds) , згідно якої разова доза викидів парів розчинника в атмосферне пові­тря не повинно перевищувати 100 г за годину, а ГДК ПХЕ в робочій зоні приміщення (permissible exposure limit PEL) складає до 25 ppm (0,17 г/м3) протягом 8 робочих годин (TWA) та разова концентрація в по­вітрі робочої зони протягом 15 хв. (STEL) складає до 100 ppm (0,685 г/м3). Але в деяких країнах Європи існують свої норми ГДК TWA: в Швеції прийнято 10 ppm, в Нідерландах 35ppm, у Великобританії 50 ppm. В США встановлені наступні норми ГДК: threshold limit value (TLV) складає 50 ppm (TWA) і 200 ppm STEL.

Згідно нормативів 31.BimSchV і 2.BimSchV (Ні­меччина), встановлюється ліміт на емісію парів ПХЕ при викидах не більше 20 г/кг виробів, а значення межі професійного впливу розчинника (occupational exposure limits OELs) складає 0,27 г/м3. Витрати ПХЕ на обробку виробів контролюються приладом, який гарантує відкриття люка машини хімічної чистки після сушіння одягу, якщо вміст ПХЕ не перевищує 2г/м3.

Також розрізняють такі поняття як «повітря у виробничому приміщенні», замість «робоча зона», яке використовується в українських нормативних документах.

В Україні і країнах СНГ прийняті більш суворі ГДК ПХЕ 10 мг/м3 у повітрі робочої зони, макси­мальна разова ГДК в атмосферному повітрі 0,5 мг/м3, середньодобова 0,06 мг/м3.

Умови діяльності підприємств клінінгової інду­стрії та надання послуг споживачам в Україні, регу­люють наступні основні нормативні документи [8]:

ДСТУ 2320-93 Робота з хімічними речовинами на підприємствах хімічної чистки одягу і прання білиз­ни. Вимоги безпеки.

ДНАОП 9.0.30.1.04-97 Правила охорони праці для підприємств хімічної чистки і фарбування одягу.

Правила пожежної безпеки в Україні (вимоги по­жежної безпеки, дії працівників під час експлуатації обладнання та електроприладів).

Галузеві стандарти з оброблення виробів ГСТУ 201-03-96, ГСТУ 201-04-96, ГСТУ 201-09-98.

Відповідно до законодавства України дотриман­ня ГДК парів ПХЕ в робочій зоні, яке становить 10 г/м3, неможливе в принципі та не має об’єктивного підґрунтя, оскільки експлуатація сучасних машин хімічного чищення, які характеризуються високими екологічно безпечними показниками, передбачає за­лишковий вміст ПХЕ на виробах після чищення 2 г/кг виробів.

Майже столітня практика використання ПХЕ для хімічного чищення одягу підтверджує ефектив­ність і доцільність застосування даного розчинника. За даними звітів експертів Європейського центру екотоксикології і токсикології хімічних речовин (ECETOC - European Centre for Ecotoxicologi ang Toxicologi of Chemicals) канцерогенність ПХЕ не було доведено.

Останнім часом в Україні відбулися суттєві змі­ни в надані послуг хімічного чищення і прання: розширився асортимент препаратів, з’явилося нове економічне та екологічне обладнання, почали за­стосовуватися нові ресурсозберігаючі технології. На більшості підприємств хімічне чищення здійс­нюється на імпортному обладнанні з використанням допоміжних препаратів також закордонного вироб­ництва.

Наприклад, традиційним є експлуатація об­ладнання відомих світових брендів IPSO (Бельгія), Mile (Німеччина), Еlektrolux (Швеція), Renzachi (Італія), широко використовуються препарати А1- berti Аngelo, ^lortex (Італія), Bufa, Kreussler, Seitz (Німеччина).

Технологічні режими обробок виробів в машинах хімічного чищення принципово не відрізняються, основні відмінності обумовлені конструктивними особливостями обладнання, пов’язаними з очищен­ням і зберіганням розчинника, екологічною без­пекою для персоналу і навколишнього природно­го середовища, автоматизацією, комп’ютеризацією, контролем та обслуговуванням машин хімічного чищення.

Технології обробки виробів на підприємствах хімічного чищення в Україні ідентичні до загально­прийнятих в Європі.

Однак в Україні існує ціла низка проблем для розвитку і успішного функціонування цієї галузі у відповідності до світових вимог:

  •  загальний технологічний розрив зв’язків кор­порацій з науковими центрами, що займаються пи­таннями розробки окремих передових технологій та їх швидким впровадженням у виробництво, недо­сконалість господарського механізму в Україні;
  •  відсутність мотивації у господарських суб’єктів підвищувати професійну кваліфікацію робітників, нестача коштів для проходження кваліфікаційних тренінгів, навчання, атестації. Низький рівень фа­хової підготовки і знань перешкоджає високотехно- логічному використанню виробничих потужностей, зумовлює низьку якість надання послуг;
  •  відсутність науково обґрунтованих меж гра­нично допустимих концентрацій органічних роз­чинників в процесі обробки виробів;
  •  брак інформаційних ресурсів, єдиної бази даних, мережі, яка б об’єднувала і координувала технологічні, правові, інформаційні аспекти ефек­тивної співпраці підприємств та навчальних закла­дів; відсутність спеціалізованих центрів, асоціацій, які б регулярно проводили міждисциплінарні дослідження та розповсюджували їх результати через медіа-ресурси та комунікативно-інформаційні за­ходи.

Висновки

Для вирішення існуючих проблем в українській системі клінінгової індустрії, хімічного чищення та пралень є корисним і цінним Європейський до­свід організації діяльності підприємств хімічного чищення і пралень на світовому рівні (створення глобальної інформаційної мережі, накопичення та розповсюдження оперативної інформації, здійснен­ня ефективної співпраці в даній сфері).

Проведення інформаційної та дослідницької ді­яльності, спрямованої на навчання та поширення знань в у галузі клінінгової індустрії, хімічного чищення та сфери послуг дозволить підвищити ква­ліфікаційно-професійний рівень спеціалістів, ознай­омитися з європейським досвідом організації діяль­ності підприємств клінінгової індустрії, підвищити конкурентоспроможність підприємств, що сприя­тиме реформуванню та модернізації українських підприємств хімічного чищення, для надання висо­коякісних доступних послуг споживачам відповідно до сучасних вимог на світовому рівні.

Література

  1. Секаров М. Торговельні відносини України з країнами ЕС [Текст] / М. Секаров // Український промисловець. - 2000 - № 7 - С. 32 - 36.
  2. Химчистка и прачечная мировая статистика // Химчистка и прачечная. - 2009 - № 1. [Електронний ресурс]. - Режим до­ступу: - 18.04.2011 р. - Загл. з екрану.
  3. Предприятия отрасли в современных условиях. Избранные материалы V Всероссийского съезда работников предприятий химической чистки и прачечных [Текст] // Химчистка и прачечная. - 2010 - № 4 (51). - С. 6 - 19.
  4. Пустовалова Л. Главное конкурентное преимущество предприятий химчистки - квалификация их работников [Текст] / Л. Пустовалова, В. Потапенко // Primus Exhibitions Group. - 2010 - №2. - С.18.
  5. Карван С. А. Роль якості хімічного чищення в зберіганні споживчих властивостей текстильних виробів [Текст] / С. А. Карван, Г. Т. Бубенщикова, О. А. Параска // Легка промисловість. - 2004. - №2. - С. 56 - 57.
  6. Карван С. А. Теоретичні і практичні аспекти розробки мікроемульсій для хімічної чистки [Текст] / С. А. Карван // Вісник ХНУ. - 2007. - №3, Т.2. - С. 145-154.
  7. Поминов А. Избранные материалы IV Всероссийского съезда работников предприятий химической чистки и прачечных [Текст] / А. Поминов // Химчистка и прачечная. - 2009 - № 1. - С. 3 - 18.
  8. Основные требования нормативных актов и документов на выполнение услуг [Текст] // Збірник інформаційно-методичних матеріалів для хімчисток і пралень. - 2009 - №4. - С. 23 - 25.
Автор
О. А. Параска
Автор 2
С.А. Карван
УДК
66:648.28
Summary
The article presents the world experience of enterprises on dry cleaning and cleaning indus­try, the practice of dry cleaning services to con­sumers, shows the problems of consumer servi­ces in Ukraine and proposethe ways of solving problems
Аннотация
В статті наведено світовий досвід діяль­ності підприємств хімічного чищення та клінінгової індустрії, практику надан­ня послуг хімічного чищення споживачам, показано проблеми функціонування підпри­ємств побутового обслуговування в Україні та запропоновано шляхи їх вирішення
Категория
Ключевые слова
клінінгова індустрія, хімічне чищення, надання послуг
Название на английском
Prospects for the development of dry cleaning and cleaning industry in Ukraine
Организация
*Кафедра хімічної технології** **Хмельницький національний університет вул. Інститутська, 11, м. Хмельницький, Україна, 29016 яти зростанню добробуту громад
Организация второго автора
*Кафедра хімічної технології** **Хмельницький національний університет вул. Інститутська, 11, м. Хмельницький, Україна, 29016 яти зростанню добробуту громад
Статус автора
Доктор наук
Статус второго автора
Доктор наук
Статья в PDF